Сила характеру та особливості його виховання

Коли виникає необхідність проаналізувати і описати характер людини, то для цього використовуються його основні якості, особливе місце серед яких займає сила і його полярність – слабкість. Сила характеру – це в першу чергу якість енергетичне, яке включає в себе не тільки енергію досягнення людиною конкретних поставлених цілей, але і наявність у нього здібностей розвивати при цьому певну напругу і долати при необхідності різні перешкоди. Сила характеру є своєрідним індикатором здатності людини зберігати і відстоювати себе як особистість.

Сила характеру як внутрішня енергія людини

Характер людини являє собою складне утворення, яке має безліч відтінків і прояви, полярних особливостей і нескінченна кількість чорт. Все це різноманіття знаходить своє вираження у вчинках і поведінці людини, і саме на їх підставі необхідно судити про сильний або слабкий характер людини. Говорячи про те, що людина наділена сильним характером, завжди мається на увазі, що він проявляє волю і показові для цього риси характеру: самостійність, незалежність, наполегливість, послідовність, цілеспрямованість і завзятість. А якщо людину називають безхарактерним, то це значить, що він і в спілкуванні, і в діяльності не проявляє цих якостей, а просто підлаштовується під обставини і пливе за течією.

Кажучи про силу характеру (вірніше називаючи людини слабохарактерним або ж з характером) люди зазвичай оцінюють спрямованість людини і його волю. Так, ще Аристотель говорив, що характер людини – це те, у чому проявляється його рішення. Дійсно, коли говорять про сильний характер або слабохарактерності людини, то в першу чергу виділяють у психічній діяльності волю і вольові зусилля. Так ніхто не визнає слабовольном людину наявність сильного характеру, так як це просто неможливо.

Сила характеру людини також пов’язана з його спрямованістю і, найчастіше, вважається позитивним якістю (хоча іноді характер може відрізнятися такою силою, що сприяє придушення особистості і людина може стати залежним від нього – прояв акцентуації характеру, психопатій і невротичних розладів). Основними показниками сили характеру є глибина і сила спрямованості особистості. Глибина розглядається з точки зору того, який вплив на особистість надають принципи, мотиви і життєві цілі. Так, якщо всі ці показники не проникають глибоко в особистість, а залишаються тільки поверхневими утвореннями, говорять про поверховість характеру, яка вказує на її слабкість. Силу спрямованості визначають і рівнем домагань (або досягнень) людини, тобто те, до чого він прагне. Сила людського характеру також визначається стійкістю цієї спрямованості. Всі перераховані показники (а саме стійкість, сила і глибина спрямованості) не є єдиними, які визначають силу людського характеру, адже для її формування і прояву необхідними є вольові риси, стійкість особистості і її активність, а також організованість самої людини.

Сила характеру людини знаходить свій прояв в його енергійних і активних діях, у боротьбі і завзятості ведення справи (коли треба довести його до кінця, не зважаючи ні на труднощі, ні на перешкоди), наполегливості і цілеспрямованості. Людина, яка володіє сильним характером, не боїться жодних труднощів і долає різні труднощі, він відрізнятися ентузіазмом, ініціативністю і новаторством. Така людина завжди прагне слідувати своїм переконанням і принципам, проявляючи наполегливість для досягнення своєї мети. А людина зі слабким характером в основному демонструє розбіжність слова і справи, непослідовність в поведінці і діях, боязнь невдач і труднощів.

Як виховати силу характеру

Оскільки характер є хоч і стійким, але в теж час, досить динамічним утворенням, формувати його можна протягом усього життєвого шляху людини. А це також означає і те, що можна виховати і силу характеру.

Формування характеру людини залежить від безлічі чинників, серед яких виділяють:

  • вроджені особливості;
  • виховання і самовиховання;
  • різні види діяльності (особливо, праця, навчання та гра);
  • соціальне оточення (групи, колектив, сім’я, друзі тощо);
  • особистий приклад;
  • особистісну активність і життєву позицію людини;
  • способи самовираження людини (творчість, спорт);
  • світогляд, ідеали, установки, цінності, звички, і спрямованість людини;
  • ЗМІ, інтернет, кіноіндустрія і т. д.;
  • рівень культурно-освітнього розвитку конкретного суспільства.

Для того, що б зрозуміти, як виховати силу характеру, необхідно знати, що цей процес може відбуватися за кількома сценаріями:

  • з раннього дитинства (так виховували спартанців, лицарів, самураї тощо);
  • протягом життя, коли певні труднощі можуть загартувати і перевиховати людину;
  • щоденна копітка робота над самим собою (як результат самовиховання і самовдосконалення).

Основні шляхи виховання сили характеру:

  • робота над собою, своїми переконаннями, принципами та розвиток сили волі;
  • необхідно чітко визначити життєві цілі і цінності;
  • вибрати вид заняття, де необхідно докласти зусилля і подолати свої слабкості (для цього чудово підходять багато видів спорту, особливо єдиноборства);
  • формування адекватної самооцінки, а також наявність впевненості у власних силах, а також почуття власної гідності;
  • особистий приклад (це дуже дієвий спосіб, коли є реальна особистість, характер якого є еталоном, причому ця людина може бути як історичною особистістю, так і кіногероєм);
  • розвивати уміння керувати своєю емоційної та мотиваційної сферою (тобто, почуттями, бажаннями і потягами);
  • наявність позитивного настрою і бадьорості духу.

В принципі, процес виховання сили характеру порівняємо за своїм особливостям зі спортивної тренуванням або фізичними вправами. Так само, як для того, що б досягти результату в спорті, потрібно докладати зусиль і постійно повторювати одні і ті ж вправи поки м’язи і тіло не запам’ятають всі, так само необхідно закріплювати риси, необхідні для розвитку сили характеру.

Сила російського характеру

Кожна людина має своїм унікальним характером, який обумовлюється своєрідним поєднанням рис і особливостей його прояву. Але є певна схожість у поведінці та вчинках людей, що належать до однієї етнічної групи чи нації. У цьому випадку говорять про прояв національного характеру, під яким в етнопсихології розуміють досить стійку сукупність психологічних рис, які склалися в ході історії. Ці риси в наслідок визначають типові образи дій, звичну модель і манеру поведінки представників певної нації.

Риси національного характеру знаходять свій прояв у різних системах відносин (до свого етносу, до інших етнічних груп, до світу, до трудової діяльності, до соціально-побутового оточення) через стійкі стереотипи мислення, форми емоційного реагування і особливості поведінки етносу в цілому. Отже, національний характер знаходить свій прояв у найбільш типових для даного етносу психологічних особливостей і є детермінантою поведінки його представників.

Для того щоб зрозуміти особливості російського характеру та визначити, у чому проявляється його сила, необхідно проаналізувати особливості процесу формування російського національного характеру. Він розвивався і формувався на тлі багатьох подій і на нього впливали різні умови і фактори, серед яких особливе значення мали:

  • географічне положення території держави (землі, на яких проживав російський народ);
  • мовна і культурна середовище;
  • клімат і природні особливості;
  • релігія.

Російський характер, як і сам етнос, існує вже понад 1 тис. років, але вивченням його особливостей і властивих йому рис, вчені почали займатися порівняно недавно. Так, вперше інтерес до вивчення російського характеру виник у 30-40 роках 19 століття. Саме в цей час у світ вийшов наукову працю П. І. Ковалевського – монографія «Психологія російської нації», в якій він описував основні якості російського характеру. Аналізу російського характеру також присвячені роботи Н.А. Бердяєва та Н.Про. Лоського, а вивченням основних рис російського характеру і описом його сильних сторін займався в минулому столітті П. Сорокін.

Вагомий внесок у вивченні російського характеру вніс філософ В. С. Соловйов, який вважав, що зрозуміти своєрідність характеру росіян можна лише вивчивши їх ціннісну сферу і дізнатися їх ідеали. При описі особливостей російського характеру, багато вчених (як вітчизняні, так і зарубіжні) відзначали, що він знаходити своє вираження не стільки в приналежності до самої нації, скільки в «особливому стані душі» російського народу.

Багато вчених, при вивченні особливостей характеру росіян, сходилися в загальній думці про те, що сила російського характеру формувалася завдяки наявності у представників даного етносу наступних протилежностей:

  • терпіння-буйство:
  • послух-бунт;
  • смирення-протест.

Аналізуючи російський характер, слід згадати слова М. Бердяєва, який говорив, що на будову російської душі відбилися неосяжність руської землі, відсутність її кордонів і меж. Також значний вплив чинили пейзаж руських земель, нескінченність, широта і їх спрямованість. У всьому цьому і полягає глибина і сила російського характеру.

Те, що російський характер відрізняється силою, позначився вплив досить складних природних і кліматичних умов у багатьох регіонах країни. Ці умови вимагали від людей, що проживали на руських землях, значних трудових витрат на сільськогосподарські роботи, що сформувало такі риси характеру, як працьовитість, витривалість і терпіння.

Отже, сила російського характеру проявляється у працездатності, обов’язковості, цілеспрямованості, відповідальності і стійкості російської нації. Нарівні з силою російського характеру психологи також виділяють такі характерні для даного етносу риси: людяність, толерантність, товариськість, старанність, хоробрість, мужність, доброзичливість, жертовність, відповідальність і милосердя. Але поряд з позитивними рисами, що виділяють також і негативні риси російського характеру: несамостійність, довірливість, балакучість, недбалість.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
ЛайфХакер
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: