Пізнання

Пізнання – це процес отримання знань про навколишній світ і про самого себе. Пізнання починається з того моменту, коли людина починає задавати собі питання: хто я такий, навіщо прийшов у цей світ, яку місію має виконати. Пізнання – процес постійний. Він відбувається навіть тоді, коли людина не віддає собі звіту в тому, які думки керують його діями і вчинками. Пізнання як процес вивчає ряд наук: психологія, філософія, соціологія, наукова методологія, історія, наукознавство. Мета будь-якого пізнання полягає у самовдосконаленні та розширення свого кругозору.

Пізнання

Структура пізнання

Пізнання як наукова категорія має чітко виражену структуру. Пізнання в обов’язковому порядку включає в себе суб’єкт і об’єкт. Під суб’єктом розуміють таку особу, яка здійснює активні кроки для здійснення пізнання. Об’єктом пізнання називається те, на що спрямована увага суб’єкта. В якості об’єкта пізнання можуть виступати інші люди, природні і соціальні явища, які-небудь предмети.

Методи пізнання

Під методами пізнання розуміють інструменти, з допомогою яких здійснюється процес набуття нових знань про навколишній світ. Методи пізнання традиційно прийнято ділити на емпіричні та теоретичні.

Емпіричні методи пізнання

Емпіричні методи пізнання передбачають вивчення об’єкта з допомогою будь-яких дослідницьких дій, підтверджених досвідченим шляхом. До емпіричним методам пізнання відносять: спостереження, експеримент, вимірювання, порівняння.

  • Спостереження – це метод пізнання, в ході якого здійснюється вивчення об’єкта без прямої взаємодії з ним. Кажучи іншими словами, спостерігач може знаходитися на відстані від об’єкта пізнання і при цьому отримувати потрібну йому інформацію. З допомогою спостереження суб’єкт може робити власні висновки з того чи іншого питання, вибудовувати додаткові припущення. Метод спостереження широко використовують у своїй діяльності психологи, медичний персонал, соціальні працівники.
  • Експеримент являє собою метод пізнання, при якому відбувається занурення в спеціально створене середовище. Цей метод пізнання передбачає певне абстрагування від зовнішнього світу. З допомогою експерименту проводяться наукові дослідження. В ході даного методу пізнання підтверджується або спростовується висунута гіпотеза.
  • Вимірювання являє собою аналіз будь-яких параметрів об’єкта пізнання: ваги, величини, довжини і т. д. В ході порівняння здійснюється зіставлення значущих характеристик об’єкта пізнання.

Теоретичні методи пізнання

Теоретичні методи пізнання передбачають вивчення об’єкта з допомогою аналізу різних категорій і понять. Істинність висунутою гіпотезою при цьому не підтверджується досвідченим шляхом, а доводиться з допомогою наявних постулатів і остаточних висновків. До теоретичних методів пізнання відносять: аналіз, синтез, класифікацію, узагальнення, конкретизацію, абстрагування, аналогії, дедукцію, індукцію, ідеалізацію, моделювання, формалізацію.

  • Аналіз передбачає уявний розбір цілого об’єкта пізнання на дрібні частини. В ході аналізу виявляється зв’язок компонентів між собою, їх відмінності та інші особливості. Аналіз як метод пізнання широко застосовується у науковій та дослідницькій діяльності.
  • Синтез передбачає об’єднання окремих частин в єдине ціле, виявлення сполучної ланки між ними. Синтез активно застосовується в процесі всякого пізнання: для того, щоб прийняти нову інформацію, потрібно співвіднести її з уже наявним знанням.
  • Класифікація – це групування об’єктів, об’єднаних за конкретними параметрами.
  • Узагальнення передбачає групування окремих предметів за головними характеристиками.
  • Конкретизація являє собою процес уточнення, здійснюваний з метою акцентування уваги на значущих деталях об’єкта або явища.
  • Абстрагування передбачає зосередження на приватній стороні конкретного предмета з метою виявити новий підхід, придбати інший погляд на досліджувану проблему. При цьому інші складові не розглядаються, в розрахунок не беруться або їм приділяється недостатня увага.
  • Аналогія проводиться з метою виявлення наявності в об’єкті пізнання схожих об’єктів.
  • Дедукція – це перехід від загального до часткового в результаті доведених у процесі пізнання умовиводів.
  • Індукція – це перехід від частки до цілого в результаті доведених у процесі пізнання умовиводів.
  • Ідеалізація передбачає формування окремих понять, що позначають предмет, яких не існує в дійсності.
  • Моделювання передбачає формування і послідовне вивчення якої-небудь категорії існуючих об’єктів в процесі пізнання.
  • Формалізація відображає предмети або явища за допомогою загальноприйнятих символів: літер, чисел, формул чи інших умовних позначень.

Пізнання людини

Види пізнання

Під видами пізнання розуміються основні напрямки людської свідомості, за допомогою яких здійснюється процес пізнання. Іноді їх називають формами пізнання.

Буденне пізнання

Даний вид пізнання передбачає отримання особистістю елементарних відомостей про навколишній світ в процесі життєдіяльності. Буденне пізнання є навіть у дитини. Маленька людина, отримуючи необхідні знання, робить свої висновки і набуває досвід. Навіть якщо приходить негативний досвід, надалі він допоможе сформувати такі якості як обережність, уважність, розсудливість. Відповідальний підхід розвивається шляхом осмислення отриманого досвіду, внутрішнього його проживання. В результаті буденного пізнання в особистості формується уявлення, як можна, а як не можна чинити в житті, на що варто розраховувати, а про що треба забути. Буденне пізнання базується на елементарних уявленнях про світ і зв’язки між існуючими об’єктами. Воно не зачіпає загальнокультурні цінності, не розглядає світогляд особистості, її релігійну і моральну спрямованість. Буденне пізнання прагне лише до задоволення миттєвого запиту про навколишньої дійсності. Особистість просто накопичує необхідний для подальшої життєдіяльності корисний досвід і знання.

Наукове пізнання

Даний вид пізнання заснований на логічному підході. Інша його назва – раціональне пізнання. Тут велику роль відіграє детальний розгляд ситуації, в яку занурений суб’єкт. З допомогою наукового підходу здійснюється аналіз існуючих об’єктів, робляться відповідні висновки. Наукове пізнання широко застосовується в дослідницьких проектах будь-якого напрямку. З допомогою науки доводять істинність або спростовують багато фактів. Науковий підхід підпорядкований безлічі складових, велику роль відіграють причинно – наслідкові зв’язки.

У науковій діяльності процес пізнання здійснюється шляхом висунення гіпотез та доведення їх практичним шляхом. В результаті проведеного дослідження науковий діяч може підтвердити свої припущення або повністю від них відмовитися, якщо кінцевий продукт не буде відповідати заявленій цілі. Наукове пізнання спирається, насамперед, на логіку і здоровий глузд.

Художнє пізнання

Даний вид пізнання ще називають творчим. Таке пізнання засноване на художніх образах і зачіпає інтелектуальну сферу діяльності особистості. Тут істинність яких-небудь тверджень можна довести науковим шляхом, оскільки художник стикається з категорією прекрасного. Реальність відображається в художніх образах, а не будується методом розумового аналізу. Художнє пізнання безмежно по своїй суті. Природа творчого пізнання світу така, що людина сам моделює образ у себе в голові з допомогою думок і уявлень. Створений таким способом матеріал є індивідуальним творчим продуктом і отримує право на існування. У кожного художника є свій внутрішній світ, який він розкриває перед іншими людьми за допомогою творчої діяльності: художник пише картини, письменник – книги, музикант складає музику. У всякого творчого мислення є своя правда і вигадка.

Філософське пізнання

Даний вид пізнання полягає в намірі інтерпретувати реальність за допомогою визначення місця людини в світі. Для філософського пізнання характерний пошук індивідуальної істини, постійні роздуми про сенс життя, звернення до таких понять як совість, чистота помислів, любов, талант. Філософія намагається проникнути в суть найскладніших категорій, пояснити містичні і вічні речі, визначити сутність людського існування, екзистенційні питання вибору. Філософське пізнання спрямоване на осмислення спірних питань буття. Нерідко в результаті такого дослідження діяч приходить до розуміння амбівалентності всього сущого. Філософський похід передбачає бачення другий (прихованої) сторони будь-якого об’єкта, явища або судження.

Релігійне пізнання

Даний вид пізнання спрямований на вивчення відносин людини з вищими силами. Всевишній тут розглядається одночасно як об’єкт дослідження, і в той же час як суб’єкт, оскільки релігійна свідомість передбачає вихваляння божественного початку. Релігійний людина інтерпретує всі події, що відбуваються, з точки зору божественного промислу. Він піддає аналізу свій внутрішній стан, настрій і чекає якогось певного відгуку згори на ті чи інші вчинки, що здійснюються в житті. Для нього величезне значення мають духовна складова будь-якої справи, мораль і моральні підвалини. Така особистість часто щиро бажає іншим щастя і хоче виконувати волю Всевишнього. Релігійно налаштований свідомість передбачає пошук єдино правильної істини, яка була б корисною багатьом, а не одній конкретній людині. Питання, які ставляться перед особистістю: що таке добро і зло, як треба жити по совісті, в чому полягає священний обов’язок кожного з нас.

Міфологічне пізнання

Даний вид пізнання відноситься до первісного суспільству. Це варіант пізнання людини, який вважав себе невід’ємною частиною природи. Стародавні люди шукали відповіді на питання про сутність життя інакше, ніж сучасні, вони наділяли природу божественною силою. Ось чому міфологічна свідомість сформувало своїх богів і відповідне ставлення до подій. Первісне суспільство скидало з себе відповідальність за те, що трапляється в повсякденній реальності і цілком зверталося до природи.

Самопізнання

Даний вид пізнання спрямований на вивчення своїх справжніх станів, настроїв і висновків. Самопізнання завжди передбачає глибокий аналіз власних почуттів, думок, вчинків, ідеалів, прагнень. Ті, хто активно займається самопізнанням протягом декількох років, відзначає у себе високорозвинену інтуїцію. Така людина не загубиться в натовпі, не піддасться «стадного» почуттю, а буде приймати відповідальні рішення самостійно. Самопізнання приводить особистість до розуміння своїх мотивів, осмислення прожитих років і вчинених діянь. В результаті самопізнання у людини зростає психічна і фізична активність, він накопичує впевненість в собі, стає по-справжньому сміливим і винахідливим.

Таким чином, пізнання як глибокий процес набуття необхідних знань про навколишньої дійсності має свою структуру, методи та види. Кожен вид пізнання відповідає різному періоду в історії суспільної думки та особистим вибором окремо взятої людини.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
ЛайфХакер
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: