Тренування Муай Тай

У тайському боксі мене залучив його арсенал і практичність, якщо ви цікавитеся цим видом спорту рекомендую прочитати мою статтю «Заняття тайським боксом — особистий досвід».

Не знаю, як у Росії, але в Україні тайський бокс позиціонується не як стародавнє бойове мистецтво, а як спортивно-прикладна дисципліна. Хоча, згідно з історичними даними, Муай Тай створювалося все-таки для війни, однак на цьому увагу в секціях і клубах не акцентується.

В Муай Тай присутня така ж техніка, як і в класичному боксі, але арсенал ударів руками доповнено ударами тильною стороною кулака і ліктями. Крім того, застосовується велика кількість потужних ударів ногами, причому на всіх рівнях, тобто з ніг, корпусу, голови.

Варто сказати і про таку грізну зброю, як коліна. Вони використовуються для ударів як з дистанції, так і в клінчі. Бій в клінчі – це одна з найбільш складних і ефективних технік в тайському боксі. Включає в себе не лише різноманітні удари колінами, але й скручування, кидки, заламування. До речі, на практиці, в умовах бійки в обмеженому просторі навіть новачок має великі шанси перемогти саме за рахунок клінчу. Прецеденти були.

Як проходять тренування?

У клубах Муай Тай ви не зустрінете «чарівних» ритуалів, «просвітлюючих» медитацій і іншої мішури. Тут немає різнокольорових поясів, данів і формальних комплексів вправ, які нібито відображають ступінь майстерності адепта.

У Мауй Тай існує та ж система, що і в будь-якому спорті: три розряду, потім кандидат у майстри, майстер спорту, МС міжнародного класу і, нарешті, заслужений майстер спорту. І повірте, отримати ту чи іншу ступінь не легше, ніж в класичному боксі. Між іншим, таїландський бокс має всі перспективи стати олімпійським видом спорту. Так що, якщо марите про олімпійській спортивній кар’єрі, варто задуматися.

До речі, за підсумками міжнародних змагань найсильнішими командами вважаються збірні Таїланду, України, Росії, Білорусії і Казахстану. Причому, спортсменів з колишніх братніх республік намагаються в самому початку протиставити один одному. Це робиться для того, щоб інші країни мали шанси вийти хоча б до півфіналу.

Тренувальний процес на пострадянському просторі базується на тих же методик, що і, так сказати, більш традиційні види спорту. Всі програми підготовки спортсменів затверджуються на державному рівні, а тренери мають відповідну освіту. Це я до того, що тренерська робота спрямована на отримання результату, а не на викачування грошей з спортсмена і витрату часу на всякі там ходіння по вугіллю, битому склі, розбивання різних твердих предметів і іншу нісенітницю. Втім, деяка данина традиціям все ж є: ритуальні пов’язки і танець Рам Муай перед поєдинком, та й то не завжди.

Міфи і реалії

Навколо Муай Тай створився ареол кривавого, дуже травмоопасного виду спорту. Насправді він не небезпечніше класичного боксу. А вже футбол по травматичності дасть фору 100500 очок вперед.

На пострадянському просторі існують два класи: А і Б. У класі А виступають вже досвідчені спортсмени. З екіпіровки вони мають рукавички, капу, боксерський шолом, напашник (обов’язково), налокітники і щитки на ноги. У класі Б, де виступають новачки і спортсмени з невеликим досвідом, використовуються ще й захисні жилети, які практично повністю виключають такі травми, як пошкодження ребер, наприклад.

Так що, всі розповіді про відрах крові й вибитих зубів в купе з мізками – це по більшій частині дурні байки. Як і те, що всі боксери тупі дегенерати і каліки. Що характерно, такі бредні мені доводиться чути від людей, які не тільки боксом не займалися, але й взагалі від будь-якого спорту далекі.

Так, обмежень на змаганнях з тайського боксу не так вже й багато. Бити супротивника можна навіть по спині, якщо він підставився, а щоб потрапити коліном в голову дозволяється утримувати її двома руками, та ще й тягнути вниз.

В таких умовах нокаути, розсічення, зламані носи, а іноді і ребра присутні, але адже це-контактний вид спорту, а шрами прикрашають чоловіка. А крім того, брати участь у змаганнях необов’язково. Ви можете просто тренувати своє тіло і опановувати ефективними навичками самооборони.

Під час тренувань Муай Тай використовується і захисна екіпіровка, і дотримується техніка безпеки. Якщо тренер дружить з головою і хоче виховати дійсно спортсмена, а не отримати інваліда, то він подбає про належному рівні підготовки і про те, щоб досвідчені не прибивали (в буквальному сенсі) новачків. Недарма в клубах існують декілька груп: новачки-аматори, спортсмени.

Що ж стосується нібито жорстоких тренувань самих тайців, про яких ми знаємо в основному з кіно, то це теж все казки. Тайці точно також піклуються про своє здоров’я і цілісності кінцівок, бо у них аматорський спорт відсутня, а на профринге з травмами не повыступаешь. Щоб переконатися, раджу знайти відео тренувань тайських спортсменів, наприклад, Досі Прамука. Жорстокість полягає, насамперед, у тому, щоб працювати на тренуваннях, не шкодуючи своїх сил.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
ЛайфХакер
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: